Украина, г. Мелитополь,
ул. Интеркультурная, 184
На карте
Присоединяйтесь к нам
в социальных сетях!
Проекты систем полива любой сложности с гарантией результата!
Качественный монтаж всех типов систем полива - 2 года гарантии!
Наш опыт проектирования и монтажа систем полива - 15 лет!
Главная / Статьи

Системний погляд на інтенсивний плодовий сад

Людмила ТОЛСТОЛІК, кандидат с.-г. наук, заввідділу селекції та сортовивчення, Мелітопольська дослідна станція садівництва ім. М.Ф. Сидоренка інституту садівництва НААН України

Чим більше тобі «допомагають» у твоєму саду, тим меншою мірою це твій сад.

Англійський вислів


Українське садівництво наразі перебуває на перехідному етапі від екстенсивних до інтенсивних технологій. Вважається, що інтенсивними є сади зі щільністю розміщення дерев більше 1500 шт/га. Зараз в Україні співіснують сади зі щільністю розміщення 200-300 шт/га, з об'ємними кронами на сіянцевих підщепах (садіння 80-90-х років; це переважно кісточкові культури), які можуть вважатися екстенсивними, а також сади на середньорослих і напівкарликових підщепах (переважно яблуневі). Причому швидко збільшується частка інтенсивних насаджень з кількістю дерев від 1700 до 2500 шт/га і навіть більше.

На шляху до інтенсифікації не варто забувати, що в європейських країнах інтенсивне садівництво — це знач­ною мірою вже сформована індустрія, і механічне пере­несення західних технологій у вітчизняні умови немож­ливе через низку причин, зокрема, через економічні та соціальні. Практика свідчить, що в сучасних економіч­них реаліях інтенсифікації українського садівництва пряме запозичення західних технологій спрацьовує да­леко не завжди, досить часто в таких випадках тільки втрачається час і ресурси. Купується не так технологія, як невтішний і дорогий досвід. Врахуємо хоча б те, що в українському садівництві досі дуже велика частка руч­ної праці, і механізація робіт у технологічному процесі становить не більше 10-12%.

Складна ситуація в галузі стає зрозумілішою, якщо порівняти деякі середні показники українського і євро­пейського інтенсивного садівництва (Таблиця 1).

Показники

Україна

Європейські країни

Урожайність (т/га):

25-35

40-45

Частка товарної продукції,%

60

85

Збирання

одноразове

декілька підходів

Сортування

ручне

механізоване

Забезпеченість плодосховищами, %

ЗО

75-90

Продаж через логістичні центри

менше 10%

більше 60%

Кредити садівникам,%

16-20 (короткі)

2-4 (довгі)

Податки

усі

тільки на зерно

— зокрема, на заробітну платню

100%

немає

Рентабельність, %

менше 100

більше 200


Тому, враховуючи те цінне й позитивне, що є в на­ших західних сусідів, нам усе ж таки необхідно йти влас­ним шляхом.

Більшість українських спеціалістів-садівників вва­жають, що інтенсифікація садівництва полягає у його технологічному реконструюванні. В наукових колах панує упевненість в тому, що технології інтенсивного садівництва пов'язані лише з агротехнічними, агробіо­логічними і продукційними особливостями інтенсивних садів, а саме:
  • з використанням слаборослих підщеп і високопро­дуктивних сортів;
  • зі збільшенням щільності садіння плодових дерев;
  • з використанням опорних систем;
  • з впровадженням ефективних способів формуван­ня крон дерев;
  • з використанням крапельного зрошення;
  • з впровадженням програмованих (за виходом з врожаєм) та інформаційних (за фазами розвитку дерев) схем внесення добрив;
  • з впровадженням інтегрованих (за порогом шко- дочинності) комбінованих і біологічно-хімічних систем захисту рослин;
  • з використанням ґрунтово-ландшафтних карт та інформаційних технологій на основі космомоніторингу при виборі місця для закладання садів.
Ці технологічні вдосконалення дуже важливі, і на­віть вони далеко не всі застосовуються зараз у сучасно­му садівництві. Але це лише частина проблеми.

Сучасне інтенсивне садівництво є надскладною ба­гаторівневою системою, що враховує біологічну, тех­нологічну, технічну, організаційну, соціальну (зокрема і демографічну) та інші складові, для реалізації яких найбільш ефективними є технології та методи системної інженерії і бізнес-моделювання.

Тому заміна усієї проблематики інтенсивного садів­ництва виділенням тільки агротехнологічних аспектів у вирішенні питань промислового садівництва призво­дила і продовжує призводити до порушення основного принципу системного підходу — цілісного. А відтак «під прапором» інтенсифікації садівництва вирішуються короткотермінові фрагментарні задачі, що приносять, звісно, миттєвий прибуток. Однак відсутність доктрини і загальної теорії породжує неузгодженість і плутанину впитаннях стратегічного планування і реалізації дослід­жень зі створення передових технологій в садівництві. Використання сучасних системних і бізнес-технологій дозволить краще зрозуміти і ефективно ліквідувати «конфлікти інтересів», що виникають у вузьких місцях ланцюжка розвитку садівництва, який є прикладом складної відкритої системи.

Таких вузьких місць немало, і вони також системні та взаємно пов'язані. Наприклад, недостатнє фінан­сування наукових досліджень у садівництві є однією з причин відносно невеликої кількості інвестиційно при­вабливих інноваційних проектів українського поход­ження. Відсутність донедавна державної підтримки ви­робництва, коли садівники повинні були розраховувати тільки на себе, робить цей бізнес дуже ризикованим. А це спричиняє значний кадровий голод у галузі.

Основний об'єкт докладання сил в садівництві — це багаторічні насадження, особливістю яких є те, що в біз­несовому сенсі вони працюють максимум 4 місяці, а до­гляд за садом повинен здійснюватися упродовж цілого року, і це потребує постійного інвестування.

Плодові насадження — це складна агроекосистема, вони формуються з саджанців, які, в свою чергу, також є системним об'єктом. Вони є трансплантатами, отрима­ними примусовим зрощенням двох рослин: прищепного (помологічного] та підщепного сортів (у випадку з клоно- вими підщепами], або сорту і видового сіянця (якщо мова йде, наприклад, про вишню магалебську чи жерделі].

Сорт помологічної (плодової) культури, згідно з визначенням, яке наводиться в Міжнародному Стандарті Європейської ради зі стандартизації, метрології та сер­тифікації «Матеріал садивний плодових і ягідних куль­тур. Терміни та визначення», — це сукупність рослин плодової культури, розмножених вегетативним шля­хом, що мають відносну сталість спадково закріплених морфофізіологічних параметрів, господарсько-цінних ознак і властивостей. А від себе додамо, що зазначена сукупність рослин є клонами однієї маточної рослини, яка надає інформацію про морфологічні ознаки і госпо­дарсько-біологічні властивості, закодовані у вигляді ге­нотипу, що матеріалізується у фенотипі сорту і тією чи іншою мірою реалізується в конкретних умовах вирощу­вання.

Ключовим у наведеному стандартному визначенні для плодових культур, на відміну від ягідних, є слово «відносний», тому що при вегетативному розмноженні помологічні сорти не використовуються як коренев­ласні особини, а окулюються на підщепу, і таке поєд­нання для частин саджанця є доволі стресовим. Та й уся система саджанців у насадженні не є гармонійною і піддається стресам принаймні за трьома напрямками: стрес сорто-підщепної несумісності, стрес монокультури і стрес дефіциту факторів життя (особливо сильний при щільному садінні]. Запобігти цьому негативному впливу можна завдяки вибору адаптованих високоприбуткових сортів і конгруентних сорто-підщепних комбінувань, які відповідають певній моделі саду, завдяки заходам запо­бігання ушкодженню рослин хворобами і шкідниками, які особливо чисельні й активні в насадженнях однієї культури, а також завдяки своєчасному і повному забез­печенню дерев у насадженні макро- й мікроелементами живлення, водою, світлом, опорами тощо.

Таким чином, плодовий сад є багаторівневою, бага­токомпонентною, багатофункціональною, динамічною системою з високою вразливістю через вплив багатьох стрес-факторів. Серед них- вибір не зовсім вдалого міс­ця розташування насаджень (часом можливості обирати просто не існує, і використовується та ділянка, на яку є документи довгострокової оренди), підбір сорто-під­щепних комбінувань (коли у розсаднику відсутні сад­жанці потрібної сорто-підщепної конфігурації], несвоє­часне і не завжди якісне та повне виконання комплексу традиційних агрозаходів, зокрема, обрізування, захист, мінеральне живлення, зрошення тощо (а-де гроші та спеціалістів узяти, якщо платити нічим, потрібно хоч би когось знайти), а також нові високотехнологічні прийо­ми (без коментарів).

Фізіологічна розбалансованість у цій системі (силь­ний ріст пагонів або відсутність приросту, надмірно високий або низький урожай, недостатня освітленість, нестача або надлишок окремих елементів живлення, дефіцит вологи, пошкодження листя і плодів хвороба­ми та шкідниками тощо) призводить до періодичності плодоношення, низької якості плодів, їх передчасного осипання, а також ураження і в саду, і під час зберіган­ня фізіологічними і грибними захворюваннями. А тому при відсутності достатніх фінансових коштів, високо­кваліфікованих кадрів, сучасної матеріально-технічної бази, трудових ресурсів, коли неможливо організувати якісне виконання агротехнологічних вимог, садівни­цтвом займатися дуже ризиковано, а часом навіть не­доцільно.

Українські умови ведення садівництва — і ґрунто­во-кліматичні і економічні — мають багато відмінностей від європейських, тому при переході українського садів­ництва на інтенсивний шлях розвитку визначальне зна­чення повинні мати власні, вітчизняні, а не запозичені наукові розробки системного і прикладного характеру для управління технологічними процесами в садівни­цтві.
«Тепер не час думати про те, чого у тебе немає. Подумай про те, як обійтися тим, що в тебе є». Рибалка з повісті Хемінгуея «Старий і море» добре розумів, що в морі людина приречена бути самодостатньою. А в Україні самодостатніми повинні бути ті, хто працює на землі і, зокрема, в садівництві.
Наши клиенты